Транспарентні системи електронної демократії

Монографія Вишнякова В.М. та Комарницького О.О.

Починаючи з 2013 року наш інститут за власною ініціативою  працює  над проблемою створення системи чесного електронного голосування. Перше випробування системи було проведено у 2015 році за участю студентів  трьох вищих навчальних закладів м.Києва КНУБА, НАУ та КПІ. Результати цієї діяльності регулярно висвітлюються на нашому сайті. Рекомендуємо ознайомитись з останньою монографією.

Під транспарентністю (прозорістю, відкритістю) системи розуміють наявність у користувачів цієї системи можливості самостійно отримати  вичерпну інформацію про роботу системи в такій кількості і якості, яка дозволила б переконатися у відсутності фальсифікацій та інших порушень штатного режиму роботи. Фактично, тільки прозорі системи можуть претендувати на безсумнівну довіру громадян до факту їх коректної роботи, оскільки наявність хоча б одного закритого для перевірок аспекту в їх функціонуванні, неодмінно буде породжувати підозру в можливих фальсифікаціях і недовіру до самих систем. Особливо важливо отримати довіру громадян до систем таємного голосування через Інтернет.

Ще на 52-й сесії Європейської комісії за демократію через право в жовтні 2002 року по системам електронного голосування було прийнято норму про забезпечення транспарентності в тому сенсі, що потрібно передбачати можливість перевірки факту функціонування системи без сторннього (зловмисного) втручання.

Відомо, що відкритість програмного забезпечення сприяє поліпшенню безпеки завдяки можливості широкого обговорення і подальшого удосконалення. Але сама по собі відкритість програм не виключає можливість фальсифікацій або інших зловмисних дій, наприклад, розкриття таємниці голосів виборців, оскільки зловмисники можуть підмінити або модифікувати програмне забезпечення в процесі експлуатації. Для забезпечення беззастережної прозорості слід крім повної і завчасної відкритості всього програмного забезпечення, включаючи операційну систему, надати можливість кожному громадянину переконатися в тому, що технічні засоби і програмне забезпечення сервера є штатними, а в процесі функціонування ніяких позаштатних дій не проводилося. Право стати контролером повинен мати будь-який користувач мережі Інтернет.

Це дозволяє усунути приводи для підозр у тому, що хтось має можливість для будь-яких прихованих від громадян фальсифікацій чи інших порушень штатного режиму роботи системи. В транспарентній системі такого роду порушення неможливо реалізувати, тому що вони відразу ж виявляються контролерами.

Повний текст монографії.